позоставатися

-а́ється, -аємо́ся, -аєте́ся і рідше позоста́тися, -а́неться, -а́немося, -а́нетеся і рідко позостава́ти, -ає́, -аємо́, -аєте́, док.

1) Залишитися де-небудь, не покинути якогось місця (про всіх чи багатьох). || Відстати, відірватися від кого-, чого-небудь, що рухається (про все чи багато чогось, усіх чи багатьох).

2) Зберегти попередній стан (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).

3) Продовжити існування, зберегтися, не зникнути (про все чи багато чого-небудь). || Виявитися, залишитися після використання, вжитку і т. ін. || від кого – чого, по кому – чому. Зберегтися як слід, залишок чогось, що зникло, минуло, або після відходу, смерті кого-небудь (про все чи багато чогось).

4) Опинитися в якому-небудь стані, становищі, стати ким-, чим-небудь або яким-небудь (про всіх чи багатьох). Позоставатися сиротами.